Весна скоро
Жовтий день
Хтось палить торішнє листя.
Затопило околиці димом.
Загубилися ми в передмісті
Заховавши у пазуху диво.
Я читала уголос Шекспіра,
Ти не плакав на мову сонетів.
Цілував у волосся і шкіру,
Піддаваючись волі тенетів.
Я замовкла і ми зупинились, -
Не поезія була наркотик –
Весна. Несподівана й тепла.
І жовта. І губ твоїх дотик.
Хтось палить торішнє листя.
Затопило околиці димом.
Загубилися ми в передмісті
Заховавши у пазуху диво.
Я читала уголос Шекспіра,
Ти не плакав на мову сонетів.
Цілував у волосся і шкіру,
Піддаваючись волі тенетів.
Я замовкла і ми зупинились, -
Не поезія була наркотик –
Весна. Несподівана й тепла.
І жовта. І губ твоїх дотик.
0 коментарів